• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

4.3.1. Облік розрахунків з відшкодування завданих збитків

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 

У практичній діяльності бюджетних установ мають місце випадки, коли в результаті перевірок, ревізій, інвентаризації виявляються суми нестач, розкрадання матеріальних цінностей, грошових коштів, а також суми від псування матеріальних ціннос­тей, які повинні бути відшкодовані за рахунок винних осіб.

Облік розрахунків за зазначеними сумами ведеться на активному субрахунку № 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». У дебет цього субрахунка в кореспонденції з кредитом відповідних субрахунків з обліку грошових коштів, необоротних активів, запасів на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірки, ревізії, інвентаризаційних описів — порівняльних відомостей) записується сума завданих збитків. Розмір збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цін­ностей, включаючи м’ясо і м’ясопродукти, молоко і молочні продукти, визначається Порядком № 116, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 з доповненнями від 15.12.97 № 1402. Згідно з Порядком розмір збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням зносу), але не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість і розміру акцизного збору за формулою

Рз = [(Бв – А) · Іінф + Азб + ПДВ] · 2,        (4.1)

де: Рз — розмір збитків, грн.;

Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, псування матеріальних цінностей, грн.;

А — амортизаційні відрахування (знос), грн.;

Іінф — загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції;

Азб — розмір акцизного збору, грн.;

ПДВ — розмір податку на додану вартість, грн.

Сума збитків від нестачі іноземної валюти визначається в трикратному розмірі в перерахунку на грошову одиницю України за курсом НБУ.

Виявлені нестачі відносяться на винних осіб в сумі, яка вказана в акті перевірки чи ревізії. Протягом п’яти днів після встановлення нестач і розкрадання матеріали повинні бути подані в слідчі органи для пред’явлення цивільного позову. При отриманні рішення суду суми збитків, віднесені на матеріально відповідальних осіб, мають бути уточнені відповідно до виконавчого листа судового органу.

За кредитом субрахунка № 363 записуються суми, що надійшли в касу або отримані із заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків. Кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків з відшкодування завданих збитків наведено в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Основні бухгалтерські проводки з обліку
розрахунків з відшкодування завданих збитків

Зміст операцій

Кореспонденція рахунка

Дебет

Кредит

1. Віднесено на винних осіб:

 

 

а) нестача готівки в касі в національній валюті

363

301

б) нестача готівки в касі в іноземній валюті

363

302, 642

в) нестача матеріалів, медикаментів, продуктів харчування

363

23, 642

г) нестача основних засобів, інших необоротних активів, нематеріальних активів

363

642

д) нестача МШП

363

642

е) надійшли в касу суми на відшкодування завданих установі збитків

301

363

ж) утримано із заробітної плати і стипендій на відшкодування завданих установі збитків

661, 662

363

Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображаються в різних меморіальних ордерах. Аналітичний облік за субрахунком № 363 ведеться на картках ф. № 292-а (у книзі ф. № 292) за кожною винною особою. У заголовку картки вказується заборгованість, прізвище, ім’я, по батькові винної особи, дата виникнення заборгованості та сума збитків.

Стан заборгованості за нестачами, втратами і розкраданнями має бути під постійним контролем. Кожний такий факт треба детально розслідувати і вживати заходів, які б забезпечували збереження майна установи. У разі необхідності документи про виявлені розтрати і розкрадання передаються судовим чи слідчим орга­нам і встановлюється контроль за проходженням справ у судових інстанціях. Отримані від судових органів виконавчі листи направляються на стягнення через судових виконавців.

У практичній діяльності бюджетних установ мають місце випадки, коли в результаті перевірок, ревізій, інвентаризації виявляються суми нестач, розкрадання матеріальних цінностей, грошових коштів, а також суми від псування матеріальних ціннос­тей, які повинні бути відшкодовані за рахунок винних осіб.

Облік розрахунків за зазначеними сумами ведеться на активному субрахунку № 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». У дебет цього субрахунка в кореспонденції з кредитом відповідних субрахунків з обліку грошових коштів, необоротних активів, запасів на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірки, ревізії, інвентаризаційних описів — порівняльних відомостей) записується сума завданих збитків. Розмір збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цін­ностей, включаючи м’ясо і м’ясопродукти, молоко і молочні продукти, визначається Порядком № 116, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 з доповненнями від 15.12.97 № 1402. Згідно з Порядком розмір збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням зносу), але не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість і розміру акцизного збору за формулою

Рз = [(Бв – А) · Іінф + Азб + ПДВ] · 2,        (4.1)

де: Рз — розмір збитків, грн.;

Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, псування матеріальних цінностей, грн.;

А — амортизаційні відрахування (знос), грн.;

Іінф — загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції;

Азб — розмір акцизного збору, грн.;

ПДВ — розмір податку на додану вартість, грн.

Сума збитків від нестачі іноземної валюти визначається в трикратному розмірі в перерахунку на грошову одиницю України за курсом НБУ.

Виявлені нестачі відносяться на винних осіб в сумі, яка вказана в акті перевірки чи ревізії. Протягом п’яти днів після встановлення нестач і розкрадання матеріали повинні бути подані в слідчі органи для пред’явлення цивільного позову. При отриманні рішення суду суми збитків, віднесені на матеріально відповідальних осіб, мають бути уточнені відповідно до виконавчого листа судового органу.

За кредитом субрахунка № 363 записуються суми, що надійшли в касу або отримані із заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків. Кореспонденцію рахунків з обліку розрахунків з відшкодування завданих збитків наведено в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Основні бухгалтерські проводки з обліку
розрахунків з відшкодування завданих збитків

Зміст операцій

Кореспонденція рахунка

Дебет

Кредит

1. Віднесено на винних осіб:

 

 

а) нестача готівки в касі в національній валюті

363

301

б) нестача готівки в касі в іноземній валюті

363

302, 642

в) нестача матеріалів, медикаментів, продуктів харчування

363

23, 642

г) нестача основних засобів, інших необоротних активів, нематеріальних активів

363

642

д) нестача МШП

363

642

е) надійшли в касу суми на відшкодування завданих установі збитків

301

363

ж) утримано із заробітної плати і стипендій на відшкодування завданих установі збитків

661, 662

363

Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображаються в різних меморіальних ордерах. Аналітичний облік за субрахунком № 363 ведеться на картках ф. № 292-а (у книзі ф. № 292) за кожною винною особою. У заголовку картки вказується заборгованість, прізвище, ім’я, по батькові винної особи, дата виникнення заборгованості та сума збитків.

Стан заборгованості за нестачами, втратами і розкраданнями має бути під постійним контролем. Кожний такий факт треба детально розслідувати і вживати заходів, які б забезпечували збереження майна установи. У разі необхідності документи про виявлені розтрати і розкрадання передаються судовим чи слідчим орга­нам і встановлюється контроль за проходженням справ у судових інстанціях. Отримані від судових органів виконавчі листи направляються на стягнення через судових виконавців.