• Как правильно управлять финансами своего бизнеса, если вы не специалист в области финансового анализа - Финансовый анализ

    Финансовый менеджмент - финансовые отношения между суъектами, управление финасами на разных уровнях, управление портфелем ценных бумаг, приемы управления движением финансовых ресурсов - вот далеко не полный перечень предмета "Финансовый менеджмент"

    Поговорим о том, что же такое коучинг? Одни считают, что это буржуйский брэнд, другие что прорыв с современном бизнессе. Коучинг - это свод правил для удачного ведения бизнесса, а также умение правильно распоряжаться этими правилами

3.5. Організація емісійно-касової роботи в системі Національного банку України

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 
17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 
34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 
51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 
68 69 70 71 72 73 74 

Зміст емісійно-касової роботи центрального банку полягає у безперебійному забезпеченні готівкою (з оптимальним купюрним складом банкнот і монет) комерційних банків, а через них й усіх суб’єктів економіки. Діяльність центрального банку щодо проведення готівкової емісії і його касова робота тісно
пов’язані між собою. Емісію готівки центральний банк здійснює шляхом продажу її комерційним банкам у процесі їх касового обслуговування. У свою чергу, комерційні банки, продаючи готівку своїм клієнтам у процесі їх касового обслуговування, випускають готівку в обіг.

Комерційні банки задовольняють потреби своїх клієнтів у готівці насамперед за рахунок залишку грошей у касі банку і поточних надходжень готівки до каси банку з різних джерел (торговельна виручка, виручка підприємств, що надають платні послуги населенню, вклади громадян тощо). Повсякденно банки випускають готівку в обіг і вилучають її з обігу. Проте у зв’язку з нерівномірністю щоденних надходжень і видач грошей у деяких банках створюється надлишок готівки в касі, а в інших виникає потреба поповнити касу. Для поповнення (підкріплення) каси готівкою комерційні банки можуть обрати один із двох шляхів:

купити готівку на міжбанківському ринку в інших комерційних банків. Купівля-продаж готівки, тобто передавання готівки одним банком іншому, здійснюється на підставі укладеного між ними договору і відображається на кореспондентських рахун­ках комерційних банків у центральному банку. У результаті
проведеної операції збільшуються безготівкові резерви банку, котрий продав готівку, і зменшуються резерви банку, котрий її купив. Переміщення готівки між банками не змінює готівкової маси в обігу;

купити готівку в центральному банку. Як і комерційні банки, центральний банк задовольняє потреби своїх клієнтів у готівці, зокрема комерційних банків, насамперед за рахунок залишку грошей у оборотній касі і поточних надходжень готівки в касу від банків та інших клієнтів. Якщо ж цих надходжень недостатньо, то центральний банк здійснює емісію готівки, тобто забезпечує банки готівкою понад суми готівки, що були вилучені з обігу. Комерційні банки, у свою чергу, випускають цю готівку в обіг, що веде до збільшення готівкової грошової маси.

На рис. 3.1 наведена схема руху готівки через банківську систему України. Як видно з наведеної схеми, у забезпеченні економіки готівкою беруть участь (крім комерційних банків) кілька структурних підрозділів Національного банку України, а саме: Банкнотно-монетний двір, Центральне сховище, територіальні управління.

Банкнотно-монетний двір на замовлення НБУ виготовляє грошові знаки і забезпечує ними Центральне сховище, в якому створюються резервні фонди банкнот і монет у національній валюті

. Запаси готівки створюються також у грошових сховищах територіальних управлінь НБУ. Розміщення запасів готівки по територіальних управліннях забезпечує своєчасне касове обслуговування комерційних банків, дає змогу регулювати купюрну будову грошової маси та її оновлення, запобігає нераціональному перевезенню грошових знаків.

Територіальне управління може підкріпити запаси готівки у сховищі за рахунок резервних фондів Центрального сховища або за рахунок запасів готівки іншого територіального управління. Так само територіальне управління може використати і надлишки запасів готівки у сховищі. Як для підкріплення запасів готівки, так і для вивезення їх надлишків територіальне управління складає заявку і надсилає її Департаменту готівково-грошового обігу за допомогою підсистеми «Емісійний день банку». У заявці вказується загальна сума підкріплення запасів готівки або вивезення надлишків готівки з розподілом за індексами

 і номіналами грошових знаків. Заявка на підкріплення готівки в наступному місяці подається до 10-го числа (включно) поточного місяця.

Департамент готівково-грошового обігу розглядає заявки територіальних управлінь й аналізує їх потребу в готівці в розрізі кожного номіналу грошових знаків. Переміщення готівки відбувається на підставі емісійного дозволу Департаменту. Це документ, який надає право підкріпити запаси готівки у сховищі територіального управління за рахунок резервних фондів Центрального сховища або за рахунок запасів готівки в сховищі іншого управління, а також надає право територіальним управлінням вивозити готівку до Центрального сховища або іншого територіального управління.

Департамент готівково-грошового обігу надсилає емісійні дозволи, завірені підписом директора Департаменту або його заступ­ника, і відправнику й одержувачу готівки, які у день виконання емісійного дозволу повинні надіслати повідомлення Департаменту за допомогою підсистеми «Емісійний день банку».

У територіальних управліннях НБУ готівка може зберігатися лише у грошових сховищах, які зареєстровані Департаментом готівково-грошового обігу на підставі рішення Комісії з реєстрації грошових сховищ. При створенні грошового сховища оформляється його паспорт (у двох примірниках), у якому вказується місцезнаходження сховища, його параметри, вид охорони, матеріально відповідальні особи. Після реєстрації сховища один примірник паспорта з реєстраційним номером надсилається територіальному управлінню, а другий залишається в Департаменті готівково-грошового обігу.

Інструкцією з організації емісійно-касової роботи в системі Національного банку України визначені вимоги до організації приймання і видачі готівки з грошових сховищ, а також до забезпечення схоронності грошових знаків.

У грошовому сховищі окремо повинні зберігатися запаси готівки і готівка оборотної каси. Готівка зберігається у металевих шафах або на металевих стелажах за умови, що ці шафи і стелажі обладнані металевими дверима і замикаються на замок. Готівку оборотної каси в грошовому сховищі дозволяється зберігати у візках, які замикаються на ключ і пломбуються завідувачем каси. Матеріально відповідальні особи територіальних управлінь НБУ

, які за своїми функціональними обов’язками відповідають за схоронність цінностей у сховищах, контролюють відповідність температури та рівня вологості повітря встановленим нормам, а також технічне забезпечення схоронності цінностей. Двері грошового сховища замикаються на два замки матеріально відповідальними особами та опечатуються їхніми печатками. Ці ж особи і відкривають сховище. Виносити ключі та печатки з установи НБУ забороняється. Усі матеріально відповідальні особи обов’язково мають перебувати у сховищі при вилученні з нього грошей, вкладенні грошей і при ревізіях грошових знаків та інших цінностей. Після кожного вилучення готівки із грошового сховища або вкладення грошей матеріально відповідальні особи зобов’язані перевірити, чи збігається фактичний залишок готівки у шафах і на стелажах, за якими відбувався рух готівки, з даними обліку.

Грошові сховища територіальних управлінь НБУ перебувають під охороною, яка забезпечується технічними засобами, тому перш ніж відкривати сховище, потрібно зняти його з-під охорони. З цією метою кожна матеріально відповідальна особа набирає індивідуальний код на пристрої керування технічними засобами. Аналогічно грошові сховища здаються під охорону технічними засобами.

Ревізія грошових знаків та інших цінностей, що містяться у сховищах і касах територіальних управлінь НБУ, а також перевірка порядку їх зберігання проводяться обов’язково за розпорядженням начальника територіального управління не менше ніж один раз на півріччя і за станом на 1 січня, а також при зміні матеріально відповідальних осіб за схоронність цінностей у сховищах.

Організація роботи з готівкою забезпечується в територіальних управліннях НБУ відділом готівкового обігу і касових операцій. До складу відділу входять, як правило, кілька секторів, у тому числі сектор касових операцій та сектор зберігання цінностей, які мають оборотну касу та грошове сховище. Термін «оборотна каса» має подвійне значення, а саме:

комплекс кас, які здійснюють отримання готівки, її оброблення та видачу;

поточний резерв готівки в касах територіального управління.

Щоденно після визначення загального залишку оборотної каси працівники територіального управління визначають потребу в готівці на наступний робочий день. У разі перевищення суми готівки в оборотній касі над поточною потребою в готівці матеріально відповідальні особи перераховують надлишок готівки до запасів готівки у сховищі. Якщо ж готівки в оборотній касі не вистачає для задоволення поточних потреб клієнтів у готівці, то за розпорядженням відділу готівкового обігу та касових операцій територіального управління здійснюється підкріплення оборотної каси за рахунок запасів готівки у сховищі.

Працівники відділу готівкового обігу і касових операцій територіальних управлінь регулюють обсяг готівки в оборотній касі на підставі узагальненої інформації, яку вони одержують від своїх клієнтів (заявки на видачу готівки, на її вивезення та обмін), а також на підставі власного аналізу насиченості обігу банкнотами і монетами всіх номіналів.

Територіальні управління здійснюють касове обслуговування комерційних банків на підставі укладених між ними договорів. Договір регламентує порядок підкріплення операційної каси банку готівкою з оборотної каси територіального управління, порядок здавання банком готівки до оборотної каси та оплату послуг касового обслуговування. Для підкріплення готівкою та здавання готівки банк надсилає завчасно до територіального управління відповідну заявку з розподілом суми у розрізі номіналів. Форма, строк і час подання заявок, а також спосіб перевезення готівки визначаються в договорі на касове обслуговування.

Уся готівка, яка надійшла за операційний день до оборотної каси, має бути у той самий робочий день оприбуткована в касі і зарахована на відповідні кореспондентські рахунки комерційних банків та на рахунки інших клієнтів.

Територіальні управління НБУ видають готівку банкам та іншим клієнтам тільки в упаковці установ Національного банку.

Територіальні управління НБУ здійснюють безкоштовно обмін не придатних до обігу грошових знаків у національній валюті України на придатні, а також безкоштовно приймають надлишки готівки від банків. На підкріплення готівкою кас банків НБУ встановив тариф — до 0,5 % від виданої суми готівки. На підкріплення кас банків, які видають готівку підприємствам зв’язку на виплату пенсій, НБУ встановив тариф — до 0,18 % від виданої суми готівки.

Територіальні управління НБУ перераховують прийняту від банків готівку. При цьому банкноти і монети перевіряють на справжність та придатність до обігу, не придатні до обігу банкноти і монети територіальні управління відправляють в упаковці до Центрального сховища, де їх перераховують і знищують.

Щомісячно департамент готівково-грошового обігу за допомогою підсистеми «Емісійний день банку» складає баланс готівки, звіти про випуск готівки в обіг та її структуру, про залишки готівки у грошових сховищах та резервних фондах за індексами та номіналами.

3.6. Прогнозування готівкового обігу

Національний банк України як емісійний центр країни прогнозує готівковий обіг з метою повного і своєчасного забезпечення потреб економіки в готівкових коштах. Ураховуючи безперервний рух готівки через каси комерційних банків, прогнозування готівкового обігу здійснюється шляхом складання прог­нозів касових оборотів банків. Прогнози по регіонах складаються територіальними управліннями Національного банку, а в цілому по країні — Департаментом готівково-грошового обігу НБУ. На підставі прогнозу касових оборотів банків у цілому по країні Департамент визначає обсяг замовлення Банкнотно-монетному двору на виробництво банкнот і монет.

У прогнозі розрахунку касових оборотів банків визначаються джерела і розміри надходження готівки до кас банків, цільове спрямування і сума видач грошей з цих кас в обіг, а також обсяг випуску готівки або вилучення її з обігу. Прогнозний розрахунок складається у формі балансу оборотів готівки усіма установами НБУ за єдиною схемою (табл. 3.6).

Основою для складання прогнозу касових оборотів є прогнозні та звітні показники економічного і соціального розвитку країни, у тому числі балансу грошових доходів і видатків населення, та державного бюджету. До таких показників відносять обсяги роздрібного товарообороту і платних послуг, фонд оплати праці, видатки на виплату пенсій і допомоги та ін. Вони служать базою, початковою економічною інформацією для прогнозування касових оборотів банків.

Таблиця 3.6

ПРОГНОЗНИЙ РОЗРАХУНОК КАСОВИХ ОБОРОТІВ БАНКІВ НА КВАРТАЛ, тис. грн

Показник

Фактичне
виконання
за відповідний
квартал
минулого року

Очікуване
виконання
за квартал,
що передує
прогнозованому

Прогноз

На ___
квартал

Утому числі за місяцями

1

2

3

Надходження готівки

 

 

 

 

 

 

Надходження торговельної виручки

 

 

 

 

 

 

Надходження виручки від усіх видів платних послуг

 

 

 

 

 

 

Надходження на розрахунки за вкладами фізичних осіб

 

 

 

 

 

 

Надходження від підприємств поштового зв’язку

 

 

 

 

 

 

Надходження за платіжними картками

 

 

 

 

 

 

Надходження від продажу іноземної валюти

 

 

 

 

 

 

Інші надходження

 

 

 

 

 

 

Перерахування готівки зі сховища цінностей до оборотної каси

 

 

 

 

 

 

Видача готівки

 

 

 

 

 

 

Видача на виплати, пов’язані з оплатою праці

 

 

 

 

 

 

Видача на закупівлю сільськогосподарської продукції

 

 

 

 

 

 

Видача на виплату пенсій, допомоги та страхових відшкодувань

 

 

 

 

 

 

Видача на купівлю товарів, оплату послуг і за виконані роботи

 

 

 

 

 

 

Видача з рахунків за вкладами фізичних осіб

 

 

 

 

 

 

Видача за придбану іноземну валюту

 

 

 

 

 

 

Видача за платіжними картками

 

 

 

 

 

 

Видача підкріплень підприємствам поштового зв’язку

 

 

 

 

 

 

Видача на інші цілі

 

 

 

 

 

 

Перерахування готівки з оборотної каси до сховища цінностей

 

 

 

 

 

 

Територіальні управління Національного банку для складання прогнозів касових оборотів отримують від державних, обласних органів виконавчої влади та від органів статистики звітні та прогнозні дані в територіальному розрізі. Це дані про:

загальний обсяг роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства;

доходи населення;

фонд оплати праці;

обсяг вироблених та реалізованих послуг;

обсяг виплати пенсій, допомоги тощо.

Крім того, для обґрунтування прогнозних розрахунків касових оборотів установи НБУ враховують тенденції, що характерні для готівкового обігу, швидкість повернення готівки в каси банків, звітність банків про фактичні касові обороти за минулі періоди тощо.

Прогнози касових оборотів складаються установами НБУ на кожний квартал з розподілом їх показників за місяцями. При цьому враховуються особливості окремих місяців у розгортанні торгівлі (наприклад, наявність і вплив святкових днів), кількість днів у кожному місяці, сезонність роботи деяких підприємств і організацій, строки сплати податків населенням, час масових
відпусток тощо. Згідно з Програмою удосконалення організації
готівкового обігу, розробленою Департаментом готівково-гро­шового обігу на 2003—2005 рр., передбачається перехід від квартального прогнозування касових оборотів до прогнозування на короткостроковий (рік) та середньостроковий (2—5 років) пе-
ріоди.

Найбільшу частку у надходженнях готівки до кас банків становить торговельна виручка та виручка від усіх видів платних послуг. Так, у 2003 р. вона становила 60 % надходжень готівки до кас банків.

Розраховуючи суму надходжень до кас банків торговельної виручки, установи НБУ беруть за основу прогнозні та фактичні дані обсягу роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, а також фактичні дані щодо надходження торговельної виручки готівкою в каси банків. Сума надходжень торговельної виручки в каси банків готівкою коригується на різницю в сумах перехідної виручки на початок і кінець кварталу.

У видатковій частині прогнозного розрахунку касових оборотів банків значне місце належить статті «Видача на виплати, пов’язані з оплатою праці». У розрахунках цієї статті установи НБУ беруть за основу загальний фонд оплати праці відповідно в регіоні або в країні. З цього фонду виключаються: безготівкові утримання із заробітної плати (прибуткового податку з громадян, внесків у Пенсійний фонд України, профспілкових внесків тощо): перерахування заробітної плати на рахунки за вкладами в банках. До визначеної в результаті такого розрахунку суми додають повернені до банків суми депонованої заробітної плати (не виплаченої в установлений строк окремим працівникам). Крім того, при розрахунку видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, необхідно враховувати суми заробітної плати, що виплачуються в кварталі, на який розраховується прогноз, за рахунок фонду оплати праці наступного кварталу, а також суми заробітної плати, що виплачені у попередньому кварталі за рахунок фонду оплати праці того кварталу, на який розраховується прогноз. Остаточний результат — це сума готівки, яку треба видати з кас банків і передбачити у статті прогнозу касових оборотів «Видача на виплати, пов’я­зані з оплатою праці».

Видачі на виплату пенсій, допомоги і страхових відшкодувань установи НБУ розраховують на підставі прогнозних і звітних матеріалів органів Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Із загальної суми всіх видів допомоги і страхових відшкодувань виключають податки, що утримуються при виплаті допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, а також видатки на сплату поштового тарифу за переказ пенсій через підприємства поштового зв’язку (вони передбачаються в бюджетних асигнуваннях на виплату пенсій). Після цього установи НБУ розподіляють прогнозний загальний обсяг пенсій, допомоги і страхових відшкодувань за каналами виплат (підприємства поштового зв’язку, безготівкове перерахування на поточні рахунки фізичних осіб, каси банків) на підставі відсотків фактичних виплат за кожним каналом у звітному періоді. Остаточний результат — це сума готівки, яку треба видати з кас банків і передбачити у статті прогнозу касових оборотів банків «Видача на виплату пенсій, допомоги та страхових відшкодувань».

Упродовж 2000—2003 рр. спостерігалася стійка тенденція, по-перше, щодо зростання видач готівки з рахунків за вкладами населення, а по-друге, щодо перевищення цих видач над надходженнями готівки на вклади. Так, за 2001 р. видача готівки на зазначені цілі перевищила надходження в 4 рази, за 2002 р. — у 2,7 раза

. Таке перевищення пов’язане зі зростанням надходжень на вклади населення в безготівковій формі, зокрема шляхом перерахування заробітної плати, пенсій тощо. У 2003 р. безготівкові перерахування заробітної плати на вклади зросли на 66,5 %, пенсій — на 58,1 %.

Складання прогнозного розрахунку за статтями, на яких відображається рух готівки за вкладами населення, а також за іншими статтями надходжень та видачі готівки здійснюється на підставі аналізу динаміки фактичних надходжень та видачі готівки за відповідними символами в минулі періоди з урахуванням чинників, що можуть вплинути на їх обсяг у кварталі, на який складається прогноз.

Певною специфікою характеризується відображення в прогнозі касових оборотів банків операцій підприємств поштового зв’язку з приймання і видачі готівки. Готівкові обороти підприємств поштового зв’язку різняться економічним змістом: реалізація послуг зв’язку населенню, надходження торговельної виручки, виплати пенсій і допомоги тощо. Для складання прогнозного розрахунку касових оборотів за операціями поштового зв’язку установи НБУ отримують від цих підприємств дані про обсяг реалізації послуг населенню (звітні та прогнозні). У результаті операцій з готівкою у підприємств поштового зв’язку створюється надлишок готівки, який має здаватися до банку, або виникає потреба в готівкових підкріпленнях, що надходять із кас банків. У прогнозі касових оборотів банків відображаються не окремі види готівкових оборотів підприємств поштового зв’язку і навіть не обороти за підсумком надходжень і видач готівки, а кінцевий, сальдовий результат оборотів готівки цих підприємств.

Завершується складання прогнозного розрахунку касових оборотів банків визначенням регулятивної статті. У разі перевищення надходжень готівки в каси банків над видатками в прогнозі касових оборотів установи НБУ передбачають перерахування готівки з оборотної каси до сховища. Якщо видатки більші за надходження, передбачається перерахування готівки зі сховища цінностей до оборотної каси.

Важливими документами для прогнозування готівкового обігу є звіти про касові обороти банків, які складаються банками і територіальними управліннями НБУ щодекадно і щомісячно. Основою для складання звітів є дані бухгалтерського обліку надходжень і видачі готівки, які щоденно фіксуються установами банків у касових журналах із зазначенням символів. Облік касових оборотів ведеться на підставі первинних касових документів (заява на переказ готівки, грошові чеки, прибуткові та видаткові касові документи), в яких наводяться дані про джерела надходження готівкових коштів до кас банків і про цільове призначення грошових сум, які одержують у банку. За допомогою системи автоматизації банку (САБ) щоденно на підставі даних касових жур­налів формується відомість обліку касових оборотів за симво-
лами. Слід відзначити, що порівняно з прогнозами касових оборотів номенклатура статей обліку і звітів про касові обороти банків вирізняється більшою деталізацією. Так, в обліку та в звіт­ності окремо від надходження торговельної виручки усіх торго­вельних систем виділяється надходження торговельної виручки неторговельних підприємств від продажу товарів. В окремих статтях, а не в складі інших надходжень, як це передбачено в прогнозному розрахунку, враховується повернення заробітної плати, надходження податків і зборів, надходження від продажу акцій та інших цінних паперів. У видатковій частині відокремлюються такі статті, як видача коштів на виплату стипендій, на викуп та погашення цінних паперів.

Звіти про касові обороти банків (декадні й місячні), крім надходження і видачі готівки за окремими статтями, містять також такі показники, як залишок готівки в касі — операційній касі банку і в оборотній касі НБУ на початок і кінець звітного періоду, переміщення готівки в касах протягом звітного пе-
ріоду.

У щомісячному звіті наводяться також деякі забалансові показники. Наприклад, надходження торговельної виручки через підприємства поштового зв’язку, безготівкові зарахування грошових доходів на поточні рахунки фізичних осіб у банках, безготівкові розрахунки з використанням платіжних карток тощо.

Крім звітів про касові обороти, територіальні управління НБУ складають ще кілька звітів, пов’язаних з готівковим обігом:

звіт про виявлення підроблених (фальшивих) банкнот та монет гривні (місячний);

звіт про рух готівки (у сховищі і в оборотній касі установ НБУ) (щоденний);

звіт про реалізацію ювілейних та пам’ятних монет (мі-
сячний);

звіт про стан перерахування банкнот територіальними управліннями НБУ (місячний);

звіт про перерахування монет територіальними управліннями НБУ (місячний).

Національний банк України використовує дані звітності для управління готівковим обігом.

Зміст емісійно-касової роботи центрального банку полягає у безперебійному забезпеченні готівкою (з оптимальним купюрним складом банкнот і монет) комерційних банків, а через них й усіх суб’єктів економіки. Діяльність центрального банку щодо проведення готівкової емісії і його касова робота тісно
пов’язані між собою. Емісію готівки центральний банк здійснює шляхом продажу її комерційним банкам у процесі їх касового обслуговування. У свою чергу, комерційні банки, продаючи готівку своїм клієнтам у процесі їх касового обслуговування, випускають готівку в обіг.

Комерційні банки задовольняють потреби своїх клієнтів у готівці насамперед за рахунок залишку грошей у касі банку і поточних надходжень готівки до каси банку з різних джерел (торговельна виручка, виручка підприємств, що надають платні послуги населенню, вклади громадян тощо). Повсякденно банки випускають готівку в обіг і вилучають її з обігу. Проте у зв’язку з нерівномірністю щоденних надходжень і видач грошей у деяких банках створюється надлишок готівки в касі, а в інших виникає потреба поповнити касу. Для поповнення (підкріплення) каси готівкою комерційні банки можуть обрати один із двох шляхів:

купити готівку на міжбанківському ринку в інших комерційних банків. Купівля-продаж готівки, тобто передавання готівки одним банком іншому, здійснюється на підставі укладеного між ними договору і відображається на кореспондентських рахун­ках комерційних банків у центральному банку. У результаті
проведеної операції збільшуються безготівкові резерви банку, котрий продав готівку, і зменшуються резерви банку, котрий її купив. Переміщення готівки між банками не змінює готівкової маси в обігу;

купити готівку в центральному банку. Як і комерційні банки, центральний банк задовольняє потреби своїх клієнтів у готівці, зокрема комерційних банків, насамперед за рахунок залишку грошей у оборотній касі і поточних надходжень готівки в касу від банків та інших клієнтів. Якщо ж цих надходжень недостатньо, то центральний банк здійснює емісію готівки, тобто забезпечує банки готівкою понад суми готівки, що були вилучені з обігу. Комерційні банки, у свою чергу, випускають цю готівку в обіг, що веде до збільшення готівкової грошової маси.

На рис. 3.1 наведена схема руху готівки через банківську систему України. Як видно з наведеної схеми, у забезпеченні економіки готівкою беруть участь (крім комерційних банків) кілька структурних підрозділів Національного банку України, а саме: Банкнотно-монетний двір, Центральне сховище, територіальні управління.

Банкнотно-монетний двір на замовлення НБУ виготовляє грошові знаки і забезпечує ними Центральне сховище, в якому створюються резервні фонди банкнот і монет у національній валюті

. Запаси готівки створюються також у грошових сховищах територіальних управлінь НБУ. Розміщення запасів готівки по територіальних управліннях забезпечує своєчасне касове обслуговування комерційних банків, дає змогу регулювати купюрну будову грошової маси та її оновлення, запобігає нераціональному перевезенню грошових знаків.

Територіальне управління може підкріпити запаси готівки у сховищі за рахунок резервних фондів Центрального сховища або за рахунок запасів готівки іншого територіального управління. Так само територіальне управління може використати і надлишки запасів готівки у сховищі. Як для підкріплення запасів готівки, так і для вивезення їх надлишків територіальне управління складає заявку і надсилає її Департаменту готівково-грошового обігу за допомогою підсистеми «Емісійний день банку». У заявці вказується загальна сума підкріплення запасів готівки або вивезення надлишків готівки з розподілом за індексами

 і номіналами грошових знаків. Заявка на підкріплення готівки в наступному місяці подається до 10-го числа (включно) поточного місяця.

Департамент готівково-грошового обігу розглядає заявки територіальних управлінь й аналізує їх потребу в готівці в розрізі кожного номіналу грошових знаків. Переміщення готівки відбувається на підставі емісійного дозволу Департаменту. Це документ, який надає право підкріпити запаси готівки у сховищі територіального управління за рахунок резервних фондів Центрального сховища або за рахунок запасів готівки в сховищі іншого управління, а також надає право територіальним управлінням вивозити готівку до Центрального сховища або іншого територіального управління.

Департамент готівково-грошового обігу надсилає емісійні дозволи, завірені підписом директора Департаменту або його заступ­ника, і відправнику й одержувачу готівки, які у день виконання емісійного дозволу повинні надіслати повідомлення Департаменту за допомогою підсистеми «Емісійний день банку».

У територіальних управліннях НБУ готівка може зберігатися лише у грошових сховищах, які зареєстровані Департаментом готівково-грошового обігу на підставі рішення Комісії з реєстрації грошових сховищ. При створенні грошового сховища оформляється його паспорт (у двох примірниках), у якому вказується місцезнаходження сховища, його параметри, вид охорони, матеріально відповідальні особи. Після реєстрації сховища один примірник паспорта з реєстраційним номером надсилається територіальному управлінню, а другий залишається в Департаменті готівково-грошового обігу.

Інструкцією з організації емісійно-касової роботи в системі Національного банку України визначені вимоги до організації приймання і видачі готівки з грошових сховищ, а також до забезпечення схоронності грошових знаків.

У грошовому сховищі окремо повинні зберігатися запаси готівки і готівка оборотної каси. Готівка зберігається у металевих шафах або на металевих стелажах за умови, що ці шафи і стелажі обладнані металевими дверима і замикаються на замок. Готівку оборотної каси в грошовому сховищі дозволяється зберігати у візках, які замикаються на ключ і пломбуються завідувачем каси. Матеріально відповідальні особи територіальних управлінь НБУ

, які за своїми функціональними обов’язками відповідають за схоронність цінностей у сховищах, контролюють відповідність температури та рівня вологості повітря встановленим нормам, а також технічне забезпечення схоронності цінностей. Двері грошового сховища замикаються на два замки матеріально відповідальними особами та опечатуються їхніми печатками. Ці ж особи і відкривають сховище. Виносити ключі та печатки з установи НБУ забороняється. Усі матеріально відповідальні особи обов’язково мають перебувати у сховищі при вилученні з нього грошей, вкладенні грошей і при ревізіях грошових знаків та інших цінностей. Після кожного вилучення готівки із грошового сховища або вкладення грошей матеріально відповідальні особи зобов’язані перевірити, чи збігається фактичний залишок готівки у шафах і на стелажах, за якими відбувався рух готівки, з даними обліку.

Грошові сховища територіальних управлінь НБУ перебувають під охороною, яка забезпечується технічними засобами, тому перш ніж відкривати сховище, потрібно зняти його з-під охорони. З цією метою кожна матеріально відповідальна особа набирає індивідуальний код на пристрої керування технічними засобами. Аналогічно грошові сховища здаються під охорону технічними засобами.

Ревізія грошових знаків та інших цінностей, що містяться у сховищах і касах територіальних управлінь НБУ, а також перевірка порядку їх зберігання проводяться обов’язково за розпорядженням начальника територіального управління не менше ніж один раз на півріччя і за станом на 1 січня, а також при зміні матеріально відповідальних осіб за схоронність цінностей у сховищах.

Організація роботи з готівкою забезпечується в територіальних управліннях НБУ відділом готівкового обігу і касових операцій. До складу відділу входять, як правило, кілька секторів, у тому числі сектор касових операцій та сектор зберігання цінностей, які мають оборотну касу та грошове сховище. Термін «оборотна каса» має подвійне значення, а саме:

комплекс кас, які здійснюють отримання готівки, її оброблення та видачу;

поточний резерв готівки в касах територіального управління.

Щоденно після визначення загального залишку оборотної каси працівники територіального управління визначають потребу в готівці на наступний робочий день. У разі перевищення суми готівки в оборотній касі над поточною потребою в готівці матеріально відповідальні особи перераховують надлишок готівки до запасів готівки у сховищі. Якщо ж готівки в оборотній касі не вистачає для задоволення поточних потреб клієнтів у готівці, то за розпорядженням відділу готівкового обігу та касових операцій територіального управління здійснюється підкріплення оборотної каси за рахунок запасів готівки у сховищі.

Працівники відділу готівкового обігу і касових операцій територіальних управлінь регулюють обсяг готівки в оборотній касі на підставі узагальненої інформації, яку вони одержують від своїх клієнтів (заявки на видачу готівки, на її вивезення та обмін), а також на підставі власного аналізу насиченості обігу банкнотами і монетами всіх номіналів.

Територіальні управління здійснюють касове обслуговування комерційних банків на підставі укладених між ними договорів. Договір регламентує порядок підкріплення операційної каси банку готівкою з оборотної каси територіального управління, порядок здавання банком готівки до оборотної каси та оплату послуг касового обслуговування. Для підкріплення готівкою та здавання готівки банк надсилає завчасно до територіального управління відповідну заявку з розподілом суми у розрізі номіналів. Форма, строк і час подання заявок, а також спосіб перевезення готівки визначаються в договорі на касове обслуговування.

Уся готівка, яка надійшла за операційний день до оборотної каси, має бути у той самий робочий день оприбуткована в касі і зарахована на відповідні кореспондентські рахунки комерційних банків та на рахунки інших клієнтів.

Територіальні управління НБУ видають готівку банкам та іншим клієнтам тільки в упаковці установ Національного банку.

Територіальні управління НБУ здійснюють безкоштовно обмін не придатних до обігу грошових знаків у національній валюті України на придатні, а також безкоштовно приймають надлишки готівки від банків. На підкріплення готівкою кас банків НБУ встановив тариф — до 0,5 % від виданої суми готівки. На підкріплення кас банків, які видають готівку підприємствам зв’язку на виплату пенсій, НБУ встановив тариф — до 0,18 % від виданої суми готівки.

Територіальні управління НБУ перераховують прийняту від банків готівку. При цьому банкноти і монети перевіряють на справжність та придатність до обігу, не придатні до обігу банкноти і монети територіальні управління відправляють в упаковці до Центрального сховища, де їх перераховують і знищують.

Щомісячно департамент готівково-грошового обігу за допомогою підсистеми «Емісійний день банку» складає баланс готівки, звіти про випуск готівки в обіг та її структуру, про залишки готівки у грошових сховищах та резервних фондах за індексами та номіналами.

3.6. Прогнозування готівкового обігу

Національний банк України як емісійний центр країни прогнозує готівковий обіг з метою повного і своєчасного забезпечення потреб економіки в готівкових коштах. Ураховуючи безперервний рух готівки через каси комерційних банків, прогнозування готівкового обігу здійснюється шляхом складання прог­нозів касових оборотів банків. Прогнози по регіонах складаються територіальними управліннями Національного банку, а в цілому по країні — Департаментом готівково-грошового обігу НБУ. На підставі прогнозу касових оборотів банків у цілому по країні Департамент визначає обсяг замовлення Банкнотно-монетному двору на виробництво банкнот і монет.

У прогнозі розрахунку касових оборотів банків визначаються джерела і розміри надходження готівки до кас банків, цільове спрямування і сума видач грошей з цих кас в обіг, а також обсяг випуску готівки або вилучення її з обігу. Прогнозний розрахунок складається у формі балансу оборотів готівки усіма установами НБУ за єдиною схемою (табл. 3.6).

Основою для складання прогнозу касових оборотів є прогнозні та звітні показники економічного і соціального розвитку країни, у тому числі балансу грошових доходів і видатків населення, та державного бюджету. До таких показників відносять обсяги роздрібного товарообороту і платних послуг, фонд оплати праці, видатки на виплату пенсій і допомоги та ін. Вони служать базою, початковою економічною інформацією для прогнозування касових оборотів банків.

Таблиця 3.6

ПРОГНОЗНИЙ РОЗРАХУНОК КАСОВИХ ОБОРОТІВ БАНКІВ НА КВАРТАЛ, тис. грн

Показник

Фактичне
виконання
за відповідний
квартал
минулого року

Очікуване
виконання
за квартал,
що передує
прогнозованому

Прогноз

На ___
квартал

Утому числі за місяцями

1

2

3

Надходження готівки

 

 

 

 

 

 

Надходження торговельної виручки

 

 

 

 

 

 

Надходження виручки від усіх видів платних послуг

 

 

 

 

 

 

Надходження на розрахунки за вкладами фізичних осіб

 

 

 

 

 

 

Надходження від підприємств поштового зв’язку

 

 

 

 

 

 

Надходження за платіжними картками

 

 

 

 

 

 

Надходження від продажу іноземної валюти

 

 

 

 

 

 

Інші надходження

 

 

 

 

 

 

Перерахування готівки зі сховища цінностей до оборотної каси

 

 

 

 

 

 

Видача готівки

 

 

 

 

 

 

Видача на виплати, пов’язані з оплатою праці

 

 

 

 

 

 

Видача на закупівлю сільськогосподарської продукції

 

 

 

 

 

 

Видача на виплату пенсій, допомоги та страхових відшкодувань

 

 

 

 

 

 

Видача на купівлю товарів, оплату послуг і за виконані роботи

 

 

 

 

 

 

Видача з рахунків за вкладами фізичних осіб

 

 

 

 

 

 

Видача за придбану іноземну валюту

 

 

 

 

 

 

Видача за платіжними картками

 

 

 

 

 

 

Видача підкріплень підприємствам поштового зв’язку

 

 

 

 

 

 

Видача на інші цілі

 

 

 

 

 

 

Перерахування готівки з оборотної каси до сховища цінностей

 

 

 

 

 

 

Територіальні управління Національного банку для складання прогнозів касових оборотів отримують від державних, обласних органів виконавчої влади та від органів статистики звітні та прогнозні дані в територіальному розрізі. Це дані про:

загальний обсяг роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства;

доходи населення;

фонд оплати праці;

обсяг вироблених та реалізованих послуг;

обсяг виплати пенсій, допомоги тощо.

Крім того, для обґрунтування прогнозних розрахунків касових оборотів установи НБУ враховують тенденції, що характерні для готівкового обігу, швидкість повернення готівки в каси банків, звітність банків про фактичні касові обороти за минулі періоди тощо.

Прогнози касових оборотів складаються установами НБУ на кожний квартал з розподілом їх показників за місяцями. При цьому враховуються особливості окремих місяців у розгортанні торгівлі (наприклад, наявність і вплив святкових днів), кількість днів у кожному місяці, сезонність роботи деяких підприємств і організацій, строки сплати податків населенням, час масових
відпусток тощо. Згідно з Програмою удосконалення організації
готівкового обігу, розробленою Департаментом готівково-гро­шового обігу на 2003—2005 рр., передбачається перехід від квартального прогнозування касових оборотів до прогнозування на короткостроковий (рік) та середньостроковий (2—5 років) пе-
ріоди.

Найбільшу частку у надходженнях готівки до кас банків становить торговельна виручка та виручка від усіх видів платних послуг. Так, у 2003 р. вона становила 60 % надходжень готівки до кас банків.

Розраховуючи суму надходжень до кас банків торговельної виручки, установи НБУ беруть за основу прогнозні та фактичні дані обсягу роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, а також фактичні дані щодо надходження торговельної виручки готівкою в каси банків. Сума надходжень торговельної виручки в каси банків готівкою коригується на різницю в сумах перехідної виручки на початок і кінець кварталу.

У видатковій частині прогнозного розрахунку касових оборотів банків значне місце належить статті «Видача на виплати, пов’язані з оплатою праці». У розрахунках цієї статті установи НБУ беруть за основу загальний фонд оплати праці відповідно в регіоні або в країні. З цього фонду виключаються: безготівкові утримання із заробітної плати (прибуткового податку з громадян, внесків у Пенсійний фонд України, профспілкових внесків тощо): перерахування заробітної плати на рахунки за вкладами в банках. До визначеної в результаті такого розрахунку суми додають повернені до банків суми депонованої заробітної плати (не виплаченої в установлений строк окремим працівникам). Крім того, при розрахунку видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, необхідно враховувати суми заробітної плати, що виплачуються в кварталі, на який розраховується прогноз, за рахунок фонду оплати праці наступного кварталу, а також суми заробітної плати, що виплачені у попередньому кварталі за рахунок фонду оплати праці того кварталу, на який розраховується прогноз. Остаточний результат — це сума готівки, яку треба видати з кас банків і передбачити у статті прогнозу касових оборотів «Видача на виплати, пов’я­зані з оплатою праці».

Видачі на виплату пенсій, допомоги і страхових відшкодувань установи НБУ розраховують на підставі прогнозних і звітних матеріалів органів Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Із загальної суми всіх видів допомоги і страхових відшкодувань виключають податки, що утримуються при виплаті допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, а також видатки на сплату поштового тарифу за переказ пенсій через підприємства поштового зв’язку (вони передбачаються в бюджетних асигнуваннях на виплату пенсій). Після цього установи НБУ розподіляють прогнозний загальний обсяг пенсій, допомоги і страхових відшкодувань за каналами виплат (підприємства поштового зв’язку, безготівкове перерахування на поточні рахунки фізичних осіб, каси банків) на підставі відсотків фактичних виплат за кожним каналом у звітному періоді. Остаточний результат — це сума готівки, яку треба видати з кас банків і передбачити у статті прогнозу касових оборотів банків «Видача на виплату пенсій, допомоги та страхових відшкодувань».

Упродовж 2000—2003 рр. спостерігалася стійка тенденція, по-перше, щодо зростання видач готівки з рахунків за вкладами населення, а по-друге, щодо перевищення цих видач над надходженнями готівки на вклади. Так, за 2001 р. видача готівки на зазначені цілі перевищила надходження в 4 рази, за 2002 р. — у 2,7 раза

. Таке перевищення пов’язане зі зростанням надходжень на вклади населення в безготівковій формі, зокрема шляхом перерахування заробітної плати, пенсій тощо. У 2003 р. безготівкові перерахування заробітної плати на вклади зросли на 66,5 %, пенсій — на 58,1 %.

Складання прогнозного розрахунку за статтями, на яких відображається рух готівки за вкладами населення, а також за іншими статтями надходжень та видачі готівки здійснюється на підставі аналізу динаміки фактичних надходжень та видачі готівки за відповідними символами в минулі періоди з урахуванням чинників, що можуть вплинути на їх обсяг у кварталі, на який складається прогноз.

Певною специфікою характеризується відображення в прогнозі касових оборотів банків операцій підприємств поштового зв’язку з приймання і видачі готівки. Готівкові обороти підприємств поштового зв’язку різняться економічним змістом: реалізація послуг зв’язку населенню, надходження торговельної виручки, виплати пенсій і допомоги тощо. Для складання прогнозного розрахунку касових оборотів за операціями поштового зв’язку установи НБУ отримують від цих підприємств дані про обсяг реалізації послуг населенню (звітні та прогнозні). У результаті операцій з готівкою у підприємств поштового зв’язку створюється надлишок готівки, який має здаватися до банку, або виникає потреба в готівкових підкріпленнях, що надходять із кас банків. У прогнозі касових оборотів банків відображаються не окремі види готівкових оборотів підприємств поштового зв’язку і навіть не обороти за підсумком надходжень і видач готівки, а кінцевий, сальдовий результат оборотів готівки цих підприємств.

Завершується складання прогнозного розрахунку касових оборотів банків визначенням регулятивної статті. У разі перевищення надходжень готівки в каси банків над видатками в прогнозі касових оборотів установи НБУ передбачають перерахування готівки з оборотної каси до сховища. Якщо видатки більші за надходження, передбачається перерахування готівки зі сховища цінностей до оборотної каси.

Важливими документами для прогнозування готівкового обігу є звіти про касові обороти банків, які складаються банками і територіальними управліннями НБУ щодекадно і щомісячно. Основою для складання звітів є дані бухгалтерського обліку надходжень і видачі готівки, які щоденно фіксуються установами банків у касових журналах із зазначенням символів. Облік касових оборотів ведеться на підставі первинних касових документів (заява на переказ готівки, грошові чеки, прибуткові та видаткові касові документи), в яких наводяться дані про джерела надходження готівкових коштів до кас банків і про цільове призначення грошових сум, які одержують у банку. За допомогою системи автоматизації банку (САБ) щоденно на підставі даних касових жур­налів формується відомість обліку касових оборотів за симво-
лами. Слід відзначити, що порівняно з прогнозами касових оборотів номенклатура статей обліку і звітів про касові обороти банків вирізняється більшою деталізацією. Так, в обліку та в звіт­ності окремо від надходження торговельної виручки усіх торго­вельних систем виділяється надходження торговельної виручки неторговельних підприємств від продажу товарів. В окремих статтях, а не в складі інших надходжень, як це передбачено в прогнозному розрахунку, враховується повернення заробітної плати, надходження податків і зборів, надходження від продажу акцій та інших цінних паперів. У видатковій частині відокремлюються такі статті, як видача коштів на виплату стипендій, на викуп та погашення цінних паперів.

Звіти про касові обороти банків (декадні й місячні), крім надходження і видачі готівки за окремими статтями, містять також такі показники, як залишок готівки в касі — операційній касі банку і в оборотній касі НБУ на початок і кінець звітного періоду, переміщення готівки в касах протягом звітного пе-
ріоду.

У щомісячному звіті наводяться також деякі забалансові показники. Наприклад, надходження торговельної виручки через підприємства поштового зв’язку, безготівкові зарахування грошових доходів на поточні рахунки фізичних осіб у банках, безготівкові розрахунки з використанням платіжних карток тощо.

Крім звітів про касові обороти, територіальні управління НБУ складають ще кілька звітів, пов’язаних з готівковим обігом:

звіт про виявлення підроблених (фальшивих) банкнот та монет гривні (місячний);

звіт про рух готівки (у сховищі і в оборотній касі установ НБУ) (щоденний);

звіт про реалізацію ювілейних та пам’ятних монет (мі-
сячний);

звіт про стан перерахування банкнот територіальними управліннями НБУ (місячний);

звіт про перерахування монет територіальними управліннями НБУ (місячний).

Національний банк України використовує дані звітності для управління готівковим обігом.